| 0
- 10.11.2012 - 11:18
|
Нещодавно відбулася презентація книги Владислава Корнієнка "Корпус графіті Софії Київської ХI - початку ХVIII століть", присвяченій графіті, тобто приватним написам на сті[*****] Софії Київської. Значення роботи унікальне. Адже стіни Софії дозволяють бачити на одному й тому ж матеріалі, як змінювалася наша мова упродовж останнього тисячоліття. Як виявляється, змінилася вона незначно, принаймні, не більше, ніж за той же час французька чи англійська мови. За часів Київської Русі в літературі використовувалася церковнослов‘янська мова Кирила і Мефодія, що є діалектом болгарської. Натомість, українська мова була присутня в законодавчих збірках, князівських грамотах та в побутових написах. Серед останніх були й чимало графіті Софії Київської. Праця Корнієнка описує тисячі графіті. Однак, в науковий обіг вони лише вводяться. Тому звернемося до тих графіті Софії, які давно визнані наукою, введені в науковий обіг видатним вченим полтавчанином Сергієм Висоцьким. Отже, що ми бачимо у графіті Софії Київської? По-перше, закінчення (ові-, єві-) в іменах буквально в сотнях графіті: "Господи помози рабу своєму Ставърови", "Господи помози рабу своєму Борисови владьдцу", "Георгиеви и мечнику княжу Васильви", "Господи помози рабо поп своим Павлоу, Семенови, Кузови, Фом?, Пеонов?", "Господи помози рабу своєму Безуєві Івану отроку Добинича і Марієві (від чоловічого імені Марій) с ним", а також "Лазореви", "Григореви", "Григорієви", "Гаврилови", "Семенови", "Павълови", "Фсыпорови", "Даниловы", "Данилови", "Гнатови", "Федорови", "Феодорови", "Оугринови", "Василеви" тощо. Характерне для української мови чергування "к" і "ц", "к" і "ч": "Господи помози Луц? владичину дияку". Нагадаю, за часів Київської Русі церковнослов’янське "?" читалося як українське "і". Наявні в "Слові о полку Ігоревім", а також у численних літописах різнонаписання на кшталт "д?вицею – дивицею" свідчать про те, що ? у "Слові о полку Ігоревім" вимовляється як "і", "и". В російській мові церковнослов’янське "?" здебільшого трансформувалося в "е". Однак навіть у російській мові в коренях деяких слів, наприклад, у таких як "сидеть" – від церковнослов’янського с?д?ти, "повелитель" – від повел?ти, "свидетель" – від в?д?ти, дотепер збереглася споконвічна вимова. Характерне для української мови заміна "ф" на "хв": "Сподоби мя грішнаго отче Хведа не поби сноуа зъ черньцями". Характерні для української мови прізвища: "Іоан Сліпко", "інока Спысовича", "Иван Хоудый", "Жадько", "Неженович", "Янчин". Чітка "ы" відповідно з правилами української фонетики: "роусьскый князь благый", "русьскыи кънягыни", "великый", "Всеволожа княгыня", "послухы" (свідки). Кличний відмінок, властивий українській мові: "Святый Пантел?[*****]", "О горе тоб? Андрониче охъ тоб? небоже". Українське закінчення дієслів "-ити", "-іти": "Бо суть ісъподоб поулучити млсть от тебе", українське закінчення "у" в родовому відмінку однини чоловічого роду: "Аврам отмолися з того спору". Властиве українській мові м'яке "ц" наприкінці слів: "чернця", "помилуй Валерця", "поможи Архипцю". Типово українські фрази: "Никон псал въ неділу посередь съпаса","Господи помози рабу своєму Ігнатеви на пръзъвище ми има Саєтат", "Отпил крзу би ту коли" (автор графіті кається, що пропив у Києві корзно – плащ), "Попаше Коузьма порося" (автор кається, що їв у піст свинину), "мати не хотячи д?тичя б?жя гет". Останню фразу в книзі Висоцького переклали так: "Мать, не желая ребёнка, бежала прочь…". А українського перекладу не потрібно. Характерні для української мови імена: "Михалко", "Стипъко", "Гнат" поряд з "Ігнат", зрештою "Володимиръ" при згадці про смерть Володимира Мономаха, на тому ж стовпі храму, де є згадка про поховання його батька Всеволода. Цікаво, що стародавні написи допомагають нам вивчати українську мову, а українська мова допомагає вченим вивчати стародавні написи. Наприклад, на Софії Київської є повідомлення про купівлю "княгинею Всеволодовою" "Боянової землі" за 700 гривень "драницями": "А передъ тими послухы купи землю княгыни Бояню всю и вдала на неи сем?десят грив?нь соболии а в том драниць сем?сту грив?нь". Яких тільки гіпотез не висловлювали російські вчені щодо того, що таке "драниці", доки не згадали українську мову. Плату було внесено шкірками соболів, "драницями", десятина з якої пішла на Софію. Мова графіті за своєю суттю є архаїчною українською, з домішком церковнослов‘янізмів, та, подекуди, грецизммів. Усе це XI-XIV століття. До речі, простий народ навряд чи широко використовував навіть ці обмежені іноземні вкраплення. Виводити українську мову з польського, тюркського чи тим більше австрійського впливу – рідкісна маячня. Русини, як тоді називали українців Середньої Наддніпрянщини, а з кінця ХІІ століття – і [*****]-->[*****]ідних українців, вже в ХІ столітті мали цілком відмінні мовні особливості, які чітко фіксуються з тогочасних письмових джерел. Крім того, певний вплив тюрків на Київську Русь відбувався вже за часів князя Ярослава Мудрого. Тобто виходить, що цей вплив мав місце під час найбільшого розквіту Київської Русі в ХІ-ХІІ століттях. Крім того, українці, в тому числі й [*****]-->[*****]ідні, чи не найбільш запекло відстоювали свою самобутність саме від поляків. В умовах Середньовіччя неможливо змінити мову народу усього лише за 80 років. Адже осередком літературної української мови є Полтавщина і Чернігівщина, а ці території перебували у складі Польщі лише з 1569 по 1648 роки. Між тим, письмові пам’ятки України XVI і XVII століть не фіксують жодних суттєвих змін у своїй мові. За цей час чимало людей на цих землях не встигли зіткнутися з польською адміністрацією, не те що змінити дідівську мову. Українську мову не змогло викорчувати значно триваліший і жорсткіший тиск, який протягом останніх двох століть включав асиміляторський вплив спільної армії, ЗМІ тощо. Натомість, у Росії російська мова виникла насамперед на основі церковнослов'янської мови, створеної просвітниками Кирилом і Мефодієм та привнесеної разом із церковною грамотою князями з династії Рюриковичів й адаптованої змішаним слов'яно-фіно-угорським населенням. Якщо це населення у 18 столітті за царським наказом почало називати себе росіянами, це аж ніяк не вплинуло ані на мову княжого Києва, в літописах – "Кыєва"!, ані на його історію. Хоча більшовики знищили безліч храмів, згадати хоча б унікальний Михайлівський Золотоверхий собор з його мозаїками, фресками й тими ж таки, вже втраченими графіті, того, що зафіксувалося на папері, цілком вистачає, щоб зрозуміти, якою мовою говорила "мати міст Руських". Просто коли українською мовою писалися графіті Софії Київської, австрійського генштабу ще не було. Та й саме Австрійське герцогство виникло лише 1156 року, через 3 десятиліття після Володимира Мономаха. Олександр Палій, історик, автор книг "Історія України" (2010), "Ключ до історії України" http://www.pravda.com.ua/columns/2012/11/9/6977183/     | | ||
| 1
- 10.11.2012 - 18:52
| Неподужав | | ||
| 2
- 10.11.2012 - 20:33
|
1-Гавайские субтитры > А что непонятно? Товарищ утверждает, что таки да, украинский язык отличается от русского. Причем эти отличия возникли давно, а не были созданы искусственно по приказу австро-венгерского генштаба. Походу, у украинского языка на Украине проблемы, раз украиномовные нуждаются в постоянном самоутверждении в качестве таковых:) Вроде уже и имперскую политику насильственной русификации там некому проводить - а поди ж ты... | | ||
| 3
- 10.11.2012 - 20:40
|
2-йцукeн > №1 переводится - "ниасилил". Взято отсюда: http://www.adelavida.com/Leasure/Hum...tails&Anek=390 | | ||
| 4
- 10.11.2012 - 21:07
| 3-Гавайские субтитры > Спасыби, пореготав. | | ||
| 5
- 10.11.2012 - 22:22
|
Примечательно то что на украине тотальное враньье абсолютно индентичное российскому. 0 Глупо думать что в РФ малограмотных больше чем в У. | | ||
| 6
- 10.11.2012 - 22:30
|
5-doktorlikbez > та походу в РФ больше. =) | | ||
| 7
- 11.11.2012 - 02:05
| Цитата:
історики від руки тисячолітні написи поробили,,? | | ||
| 8
- 11.11.2012 - 15:10
| Цитата:
| | ||
| 9
- 11.11.2012 - 17:14
|
8-doktorlikbez > в 10-м веке вообще не было понятия "национальность". =))) Цитата:
Что это меняет? Цитата:
| | ||
| 10
- 11.11.2012 - 19:07
|
Жжешь, бандерлог западенский! Пиши по-русски, клоун... | | ||
| 11
- 11.11.2012 - 20:01
| Цитата:
| | ||
| 12
- 11.11.2012 - 20:02
| Цитата:
| | ||
| 13
- 11.11.2012 - 20:02
| Цитата:
| | ||
| 14
- 11.11.2012 - 20:06
| 10 разнарядку на травлю украинцев продлили? | | ||
| 15
- 11.11.2012 - 20:11
| Цитата:
| | ||
| 16
- 11.11.2012 - 20:22
| 15 Не припомню в каком колхозе мы с Вами пили на брудершафт.Не на меркурианском?не? | | ||
| 17
- 11.11.2012 - 20:47
|
16-doktorlikbez > Он всегда обращался к своей матери на "Вы". Например: "Мама, вы что, ох..ели?" (с) | | ||
| 18
- 11.11.2012 - 21:33
| Цитата:
якщо ви провідний фільольог то назвіться, вкажіть видані вами роботи, ознайомлюся. або надайте обгрунтування вашої позиції. а то якось негламурно виходить - написи на церкві є а писати їх як ви стверджуєте нікому було. мабуть українці на машині часу повернули на тисячу років назад і зробили ті написи.)) | | ||
| 19
- 11.11.2012 - 21:36
| Цитата:
вашу ненависть до держави Україна і, відповідно, до українців не варто напоказ виставляти. ми хоч і отримуємо газ від німців дешевше ніж від "браццкого" народа, з яким німців воювали все ще нормально до вас ставимося, не те що ви до нас. | | ||
| 20
- 12.11.2012 - 06:54
| 17 Ваш французкий не осилил. | | ||
| 21
- 12.11.2012 - 07:00
| Цитата:
| | ||
| 22
- 12.11.2012 - 07:07
| Цитата:
| | ||
| 23
- 12.11.2012 - 08:40
| Всё выше сказанное из всех "бывших" касается, в первую очередь, России.И родился, и крестился здесь, на Кубани. Когда изучали "Слово...", то у меня не возникало особых трудностей при чтении оригинала, в отличие от "москалив".Это подметили учителя, но только наши кубанцы, а те делали вид, что не замечали. А как же , у них главная задача была отучить нас "балакать". | | ||
| 24
- 12.11.2012 - 09:57
|
23 оригинальный текст письма турецкому султану одного очень известного человека на украине в середине семнадцатого века.Собственно украинский язык семнадцатого века. "Здоровя доброго и вшеляких щасливих {btiastliwwih** помилностей {posmilnostei** от Гда Бга {od iedah bpha** велможности вашой моему мцевему {milostiewemu** пну у преимости тое 126 {moe** жичь [?] {zitsu** високих ласк {wisokiiu Lasku** вашой 127 везирской мсти мое[му] {moemu** велце мцвого пна не поедно кро[е?] знание {natezni-?** о добралем доводии[?] {dowodi** кхд {i/ы] {khdi** в каждих потреб[а]х моих до наяснейшого цесаря его мл. заповадною причиною и мудрою порадою вашой везирской млти, чого з войском всем {z woiskomu wsiemu** запорозким жадалем {zadalem** одерживалем поли и свево {swiezo** тепер пошли мое с помилною {z pomislmoiu** од наиаснешой {naiabnieiboho** цесаря его мл. од правлены [sic!] зостали декларациею и жнажадане {y znazadane** наше противко неприятеле на яснейшого [sic!] цесара его млси и наших за емирами ******* виразними наяснейшого цесаря его мл: стали нам по тудние {potucsnie ***** орд 128 {ordu** Кримских посилки, с которими на за Днепру так {taku** мно[го] {mnohy**припомочи {pripomohi**б[о]жой {bose** доказалисмо и же [sic!] и войско все запорозкое в соединение {v swoiedinennie ***** пришло и под едини[м] регименто[м] наш склонилося {pod edinim reimentum nabeho sklonilosia** и москалеви неприятелеви таки[й] {taki** дало одпор {odporu** же [или даже – где] из шкодою изанбю [?] {y hanboiu**своиеии кнзм Ромодановским мусле {musiel** з наших украенних городов уходити, тое те дива и же [sic!] щасливе на сторону нашу за щастем наяснейшого 129 цесаря его мл. Пресветной Порти Отоманской и {L** {a** мудрою ватою 130 везирской млсти стадеся {stadiesa**порадою. Теди особливе некому иншому толко {tolko** 131 ватою {waboi** 132 везирской мл и дякую {y diakuiu** и зо всем запорозким всей пресветной порти Отоманской одслуговат {odsluhowat** 133 обещую. Же еднак з иншое стороны, яко то од ляхов сподеваем {spodiewaiem** [175] ся на логи [nabohy] и стисе {y stise** нехотячи жити в покою, на край наш неприятелско наступуют {nastupuiut** усилуючи не тилко вулности наши але и здовя {zdorowia** в остатку поодбирати. Таку прето {preto** ваше {wabi** везирское млти велце а унежоне упрошаю понежаж ведаю то добре же щекеулке {begulke** повага {powaha** и мудрая обрада вашой везирской мл: у наяснейшоу цесаря его мл. пресветной Порты Отоманской потуги в посилок нам виправление противко Ляхом неприятелем нашим. Велце а унижоне /л. 167/ упрошаю вашой везирской мл. абы негде инде толко противко ляхов и шли {ybli** а меновите до пна Григория рожог[о] {rozonoho**брата моего, которого противко лиахов головних неприятелей наших ординовалем боя назаднепру тут при помочи бжой а за щастем неяснешого цесара его мл: и всей пресветной Порти Отоманской маю такую надею, иж москал {Moskal** неприятеле наш, яко з ганбою {hanboiu** и угатою [sic!] {utratoiu** сил своих сромотне почал почал утекати за першим наступованем на себе и далей не однесе потехи Бруховецких иж был двоедушник то есть 134 на двох деревах садлися {sadlisia** 135 отоеровал {otoiierowal** житливом {zytccliwom** свою и пресветной порти отоманской и москалеви потаемне без вед[о]мости моего войска запорозк[ого] своею звадцною хитрою превортностю {prewrotnostio hergialik 136** надолугал {nadotural** для щекгулно[й] {bcegulnoiu particulare** гетманства уряди, в котором неекеди {niekiedi**войско запорозкое оно {onohu** яко насилного мет не хотело, яко теди оне преворотностю своею стак великиму монархиму усиловал не стате с не жити так зне жисливою свою наяснейшиму цесарови его мл. пресветной Порти Отоманской и всему войску запорозкому таку одержал и на городи од вуйска запорозкого же окрутне з сего света од рук войскових зишол {zibol** а явако {a iawako** цале и всегда наяснейшому ц[е]сару егго млти пресветной порти Отоманской и вашой везирской мл: ласце думаючи {du fainsti** з войско[м] запорозким достаючи при наснейшом цесару его мл. пресветной Порти Отоманской и ватою 137 везирской мл: заленивши мою з войском запорозским житливо зостаю. Дань с табору с под Зенкова {Zienkowa** июня вашой везирской млсти всего доба". 1669г | | ||
| 25
- 12.11.2012 - 17:04
| Цитата:
| | ||
| 26
- 12.11.2012 - 18:31
| тай ще не. | | ||
| 27
- 12.11.2012 - 18:56
|
ну чого нє...ви перейшли на написання української вимови російськими літерами. ze te same zcho pysaty ukrayins'ku movy latynyzeyu. тож з кута зору мене, наприклад, як носія тієї мови з якої то вийшло виглядає так як вам виглядаэ набраний рядком вище текст. та і взагалі. парадигма стосунків українців і росіян така що не про дружбу мова а про те, що пора машингвера відкопувати... | | ||
| 28
- 12.11.2012 - 19:06
| Цитата:
| | ||
| 29
- 12.11.2012 - 19:30
|
Ты дыви .Козацьки нащадки хочуть чомусь мэнэ навчити. Шутка про "российские литеры" мне понравилась. 27 У Вас хорошее чувство юмора.Только не теряйте чувство меры. | | ||
| 30
- 12.11.2012 - 20:54
| А вони його на нас ніколи й не прикопували. Машінgвера. То їхній головний аргумент. | | ||
| 31
- 12.11.2012 - 21:31
| 24-doktorlikbez >Кто набирал этот текст? Почему слова, набранные кирилицей, часто прилеплены невпопад. Впечатление таково, что не понимая большинства слов, человек клацал одним пальцем. | | ||
| 32
- 13.11.2012 - 06:50
| Цитата:
| | ||
| 33
- 13.11.2012 - 07:06
| Цитата:
| | ||
| 34
- 13.11.2012 - 07:15
|
Для наглядности.Украинский язык девятнадцатого века. Можно сравнить с тарабарщиной таксиста. "Ще як були ми козаками, А унії не чуть було, Отам-то весело жилось! Братались з вольними ляхами, Пишались вольними степами, В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата. Пишалася синами мати, Синами вольними… Росли, Росли сини і веселили Старії скорбнії літа… Аж поки іменем Христа Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море сльоз і крові, А сирот іменем Христовим Замордували, розп’яли. Поникли голови козачі, Неначе стоптана трава. Украйна плаче, стогне-плаче! За головою голова Додолу пада. Кат лютує, А ксьондз скаженим язиком Кричить: «Te deum! алілуя!..» Отак-то, ляше, друже, брате! Неситії ксьондзи, магнати Нас порізнили, розвели, А ми б і досі так жили. Подай же руку козакові І серце чистеє подай! І знову іменем Христовим Ми оновим наш тихий рай." | | ||
| 35
- 13.11.2012 - 16:13
|
я не поняв. закиди на мою адресу як я пишу взагалі чи як я написав старттопік? | | ||
| 36
- 13.11.2012 - 16:42
|
А здесь украинский еще страшнее =)) у классического москаля сразу же трескает мосг, как токо начинает читать =)) | | ||
| 37
- 13.11.2012 - 18:54
|
енеїда - доказ лінгвоциду української мови. якби українській мові дозволяли розвиватися то не було б потреби вишукувати форму клоунади щоб хоч так з'явитися в руках у читачів. | | ||
| 38
- 13.11.2012 - 19:13
| Цитата:
| | ||
| 39
- 13.11.2012 - 21:23
| Цитата:
Зато позже: A following ban on Ukrainian books led to Alexander II's secret Ems Ukaz, which prohibited publication and importation of most Ukrainian-language books, public performances and lectures, and even the printing of Ukrainian texts accompanying musical scores.[25] A period of leniency after 1905 was followed by another strict ban in 1914, which also affected Russian-occupied Galicia http://en.wikipedia.org/wiki/Ukrainian_language если верить википеддиии, конечно | |
Интернет-форум Краснодарского края и Краснодара |
